111_transfers_june_2021.webp (231.6 Kb)
Футбольні клуби почали активну фазу комплектації на наступний сезон.
111_transfers_june_2021.webp (231.6 Kb)
Поки вся увага футбольних вболівальників прикута до Євро-2020, клуби ведуть активну трансферну кампанію, запрошуючи вільних агентів і виплачуючи солідні гроші за тих футболістів, у кого є діючий контракт.
За перші два тижні червня були оформлені угоди з кількома зірками, серед яких, зокрема, Серхіо Агуеро та Девід Алаба. Та і крім них є чимало цікавих трансферів. А суми виплат в окремих випадках перевищують 30 і навіть 40 мільйонів. При цьому все найцікавіше ще попереду.
Замість оренди – контракт
У рейтингу відсутні футболісти, які лише формально перейшли до нового клубу – попередній сезон грали на правах оренди, а тепер підписали повноцінну угоду.
benjamin_henrichs_tr.webp (110.23 Kb)
Серед таких – захисник Лейпцига Хенріхс, якого німецький клуб викупив за 15 мільйонів євро у Монако після річного «випробувального терміну» в оренді. Така сама ситуація з трансфером аргентинського захисника Фойта. У минулому сезоні він став переможцем Ліги Європи у складі Вільярреала, а тепер за ті самі 15 мільйонів іспанці викупили контракт футболіста у Тоттенгема.
Інший приклад – гамбійський форвард Барроу. Він чудово зарекомендував себе у складі Болоньї в минулій першості (8 голів та 10 гольових пасів) і Аталанта продала його тому самому клубу за 14,5 мільйонів євро.
Ще один подібний трансфер з боку Аталанти – 9 мільйонів за бразильського захисника Ібаньєса. Італійській Ромі гравець сподобався і оренду, яка тривала 1,5 роки, перетворив на 4-річний контракт.
Португальський опорник Данілу Перейра сезон відіграв за ПСЖ на правах оренди з Порту, а тепер перейшов до французького клубу на постійну роботу. Ціна компенсації – 16 мільйонів євро.
Тим самим способом і за такі самі гроші Сассуоло викупив у Емполі контракт півзахисника Траоре. Причому у цьому випадку попередня оренда тривала два роки.
fikayo_tomori_tr.webp (50.41 Kb)
Захисник Томорі тепер гравець Мілана не у статусі орендованого, а з «трудовою книжкою». Це стало можливим після того, як італійці заплатили більше 29 мільйонів за трансфер. Під час піврічної оренди молодий вихованець Челсі миттєво прописався в основному складі (16 матчів по 90 хвилин).
Ювентус незвично для себе заплатив більше 22 мільйонів за орендованого рік тому у Шальке молодого американця МакКенні. Той відвоював собі місце в основній обоймі гравців і тепер гратиме у Турині на постійній основі.
Італієць Політано півтора роки грав за Наполі, маючи контракт з Інтером. Зрештою, обом клубам це набридло і вони домовилися про трансфер. Неаполітанці отримали результативного вінгера на правий фланг атаки (11+5 у минулому сезоні), а Інтер – 19 мільйонів євро.
Іспанський правий захисник Хосе Тасенде, якого вболівальники знають як Анхеліньйо, півтора роки провів у оренді в Лейпцигу і німці все ж вирішили заплатити за його трансфер 18 мільйонів. Це хороша новина для Олександра Зінченка, у якого не додалося конкурентів за місце у складі. Анхеліньйо цілком міг посунути українця, вразивши тренерів своєю результативність у Бундеслізі (4 голи +6 асистів) і Лізі чемпіонів (3+3 у 7 матчах).
Аякс продав за скромні 6 мільйонів Брюгге правого вінгера Ланга. Гравець голландської молодіжки за минулий сезон у складі бельгійської команди заслужив повноцінний контракт замість орендної угоди. Він забив 14 голів і 8 разів вдало асистував партнерам.
10. Майк Маньян. Лілль – Мілан
mike_maignan_tr.webp (75.3 Kb)
Резервний голкіпер збірної Франції і свіжоспечений чемпіон країни у складі Лілля змінив місце роботи за 13 мільйонів євро. Він має замінити у складі россо-нері талановитого, але примхливого голкіпера збірної Італії Доннаруму. Його агент запросив занадто велику зарплату, на яку Мілан не погодився. Тож італієць нині шукає собі більш щедрий клуб.
Маньян у минулому сезоні відіграв блискуче – 21 сухий матч із 38 у чемпіонаті і лише 23 пропущені голи за сезон. Саме його чимала заслуга у тому, що Лілль залишив позаду в турнірній таблиці ПСЖ.
9. Грегор Кобель Штутгарт – Боруссія Дортмунд
gregor_kobel_tr.webp (63.16 Kb)
Дуже дивний трансфер, якщо звернути увагу на суму компенсації у 15 мільйонів євро і порівняти статистику швейцарського голкіпера з тим же Маньяном. У Штутгарті минулого сезону Кобель пропустив 54 голи у 33 матчах і лише 5 разів залишав ворота недоторканими. Два сезони тому за Аугсбург було 42 пропущених у 16 матчах (більше 2,5 за гру у середньому). Щоправда, тут є і провина захисту його попередніх команд. Натомість з переваг лише хороші показники гри на виході і молодий вік – 23 роки.
8. Ерік Гарсія (Манчестер Сіті – Барселона)
7. Серхіо Агуеро (Манчестер Сіті – Барселона)
eric_garcia_aguero_tr.webp (111.77 Kb)
Барселона через фінансові проблеми цього літа вишукує вільних агентів, за яких не потрібно нікому платити. І якщо з Вейналдумом не вийшло (див. нижче), то з Манчестер Сіті – навіть дуже. Замість того, щоб заплатити близько 40 мільйонів євро за двох, іспанці отримали Агуеро і Гарсію безкоштовно. При цьому Агуеро – чи не найкращий друг Мессі, що дасть клубу додатковий козир у переговорах з Ліонелем, а Гарсія – місцевий вихованець, який у 17 років переїхав до Англії.
6. Жерсон Фламенго – Марсель
gerson_tr.webp (58.34 Kb)
Бразильський центральний півзахисник має компенсувати втрату лідера французів Флоріана Товена, який прийняв пропозиції мексиканського клубу Тігрес із зарплатою 5 мільйонів на рік. У Жерсона вже була спроба заграти у Європі, але за три сезони у Ромі та Фіорентині він спромігся провести лише один непоганий чемпіонат, після чого повернувся на батьківщину.
Цікаво, що цей досвід Марселя – яскрава ілюстрація того, яким не повинен бути менеджмент футбольного клубу. Відпустити безкоштовно свого лідера, який фахівцями оцінений у 16-18 мільйонів євро і віддати 20 мільйонів за футболіста, який вже раз не прижився у європейському футболі – дуже сумнівний підхід до ведення бізнесу.
5. Жоржиньйо Вейналдум. Ліверпуль – ПСЖ
wijnaldum_tr.webp (100.79 Kb)
Лідер центру поля збірної Нідерландів вів перемовини відразу із двома командами. У Барселоні його дуже хотів бачити головний тренер і земляк Рональд Куман, але переміг фінансовий фактор. Парижани просто запропонували вищу зарплату і оформили безкоштовний перехід 30-річного гравця, який коштує близько 30 мільйонів.
4. Еміліано Буендія. Норвіч – Астон Вілла
emiliano_buendia_tr.webp (83.51 Kb)
Головна радість минулого сезону для фанатів Норвіча – вихід команди до Англійської Прем’єр-ліги. Головний смуток – продаж одного з лідерів команди до Астон Вілли. 24-річний аргентинський вінгер забив 15 голів і віддав 17 результативних передач у 39 матчах Чемпіоншипу 2020/21. Норвіч конвертував це не лише у путівку до АПЛ, а ще і у 38 мільйонів євро.
3. Ібраїма Конате. Лейпциг – Ліверпуль
2. Дайо Умапекано. Лейпциг – Баварія
konate_upamecano_tr.webp (73 Kb)
Лейпциг у першій половині червня був найбільш активним на трансферному ринку як на вхід, так і на вихід. Команда оперативно відреагувала на втрату обох основних центральних оборонців, підписавши угоди з їхніми спадкоємцями – хорватом Йошко Гвардіолою із загребського Динамо та французом та гвінейцем Мохамедом Сімаканом із французького Страсбура. Плюс залишила флангових оборонців Хенріхса та Анхеліньйо.
За Конате і Упамекано клуб виручив 82,5 мільйони, а на чотирьох новачків витратив менше 67 мільйонів. Непогано.
1. Девід Алаба Баварія – Реал
david_alaba_tr.webp (78.8 Kb)
Баварію протягом 10 років неможливо було уявити без свого австрійського лідера, який однакого успішно міг зіграти в опорній зоні, ліворуч у захисті та у центрі оборони. З «червоною машиною» Девід Алаба виграв 9 чемпіонських титулів (формально 10, але у 17-річному віці він провів за першу команду лише 3 матчі) і два рази тріумфував у Лізі чемпіонів.
28-річний футболіст міг стати легендою клубу, якби залишився тут до кінця кар’єри. Але він вирішив зробити ставку на гроші. Замість 10 мільйонів євро на рік запросив у Баварії вдвічі більше і контракт на 4 роки. Керівництво нібито погодилося збільшити зарплату, але не на стільки – тож австрієць безкоштовно (коштує близько 50 мільйонів, але контракт закінчується цього літа) перейшов до Реала. У Мадриді він зароблятиме від 12 до 13 мільйонів на рік. Реал, у свою чергу, після цього відмовився продовжувати угоду зі своїм лідером – Серхі Рамосом.