Друга ліга українського футболу – справжня кузня кадрів. Наприклад, із 16 нинішніх учасників Прем’єр-ліги у різні роки призерами змагань ставали 12 команд. Чемпіонами – Десна (аж тричі), Колос, Зоря та Маріуполь, срібними призерами – Минай, Дніпро-1, Рух, Верес, Олександрія та ФК Львів. А Металіст-1925 та Інгулець навіть на такому рівні пробивалися до Першої ліги тільки з третіх місць.

Так, рівень гри тут не надто високий, але самовіддача і принциповість – не гірша, ніж у вищих дивізіонах. Варто придивитися до фаворитів цього сезону, адже переможці минулого – Металіст і Кривбас – нині є одними з головних фаворитів у боротьбі за право піднятися до Прем’єр-ліги. Тож настав час ближче познайомитися з учасниками Другої ліги 2021/22, а особливо – з фаворитами.

Схема Другої ліги

Серед учасників чемпіонату України з футболу в Другій лізі 2021/22 – 31 команда. Вони поділені на дві групи за географічним принципом. У групі А – 15 команд, а у групі Б – 16.

Група А – це команди із заходу України, Києва, центральних та північних областей. Група Б – південь та схід.

Змагання відбуваються за класичною схемою – кожен проти кожного вдома та на виїзді. У результаті в Групі А усі учасники проведуть по 28 матчів, а у групі Б – по 30. Чемпіони та срібні призери зможуть піднятися до Першої ліги. Треті місця зіграють між собою. Переможець також зможе претендувати на підвищення у класі за результатами дуелі з 12-ю командою Першої ліги (13-те, 14-те, 15-те і 16-те звідти вилетять автоматично).

Група А – аутсайдери

Останнє місце – у команди Любомир із селища Ставище Київської області. Власник – голова місцевої територіальної громади. Команда навіть на аматорську рівні пасла задніх. Зокрема, у минулому чемпіонаті ААФУ – посіла 10-те місце у групі, де грало 11 команд 93 перемоги і 13 поразок у 20 матчах). Зараз Любомир програв усі 8 стартових матчів із загальним рахунком 1:27.

Не набагато далі втекли ФК Київ, ФК Чернігів, черкаський Дніпро, чернівецька Буковина та ще дві команди зі столичного регіону – Чайка з Петропавлівської Борщагівки та київський Рубікон. У них – від 3 до 9 очок. Окремої уваги заслуговує Рубікон. Команда у минулому сезоні ледве не припинила професійні виступи (запас у 4 очки від зони вильоту), а влітку втратила тренера і всю основу, які перейшли у Олімпік з Першої ліги. Але навіть з такими втратами поки що покращує свої результати.

Із цікавих футболістів у цих командах – камерунець Елла з Буковини (має досвід матчів за Карпати в УПЛ), досвідчений бомбардир все тієї ж таки Буковини Палагнюк, американський легіонер Рубікона Довідайтіс, досвідчений захисник і вихованець київського Динамо Сухомлинов (теж Рубікон), бразилець Нівалдо з Чайки, який встиг пограти від Бразилії до Узбекистану, від Білорусі до Мальти.

Група Б – аутсайдери

У південно-східній групі також є свій безпросвітний аутсайдер – Реал Фарма з Одеси. Команда програла усі 9 стартових матчів з різницею забитих і пропущених голів 8:32. Все, чим одесити можуть похвалитися – екзотична заявка (є легіонери з Нігерії, Марокко і Молдови) та ветерани: 55-річний (!) Лиховидов і 41-річний Нудний.

По 5 очок мають херсонський Кристал та муніципальний (фінансується з міського бюджету) ФК Суми. Попереду – ціла група команд щільною групою. Серед них ФК Тростянець та Вікторія Миколаївка (обидва – із Сумської області), маріупольський Яруд, ФК Вовчанськ з Харківської області, реанімована СК Полтава (хоча тут ведуть окрему історію від колишнього ФК Полтава), та команда Енергія з Нової Каховки.

Вікторія – дворазовий чемпіон України серед аматорів. Тут зібрався один із найбільш міцних складів, у якому чимало гравців з досвідом матчів УПЛ – Аржанов, Бровченко, Зубейко, Чередніченко, Шаврін, Передистий. Тростянець – ще один клуб, який живе за гроші міського бюджету і може платити зарплату колишньому гравцю київського Динамо Єсипу. Вовчанськ – команда з-під самого кордону з РФ і з колишнім гравцем збірної України 44-річним Шелаєвим у складі. У складі Яруда варто згадати багаторічного лідера Маріуполя Тищенка та головного тренера – ексгравця збірної України Красноперова.

Група А – середняки

Цього сезону у Другій лізі знову двоє Карпат – із Галича Івано-Франківської області та зі Львова. Між ними – Мункач з Мукачевого, Епіцентр із Дунаєвців Хмельницької області та вінницька Нива. Усі ці команди ще можуть втрутитися в топ-3.

Головні дійові особи Епіцентра – тренер Надуда, форвард Івашко та 38-річний хавбек Пуканич. Команда вже пробилася до 1/16 фіналу Кубка України. У Галичі грають п’ятеро латиноамериканців, а у Львові заявляють, що саме вони є справжні Карпати, обіцяють відродити колишню славу, використовують автентичний логотип клубу і співпрацюють з академією Карпат. Тут виступають і колишні лідери легендарного клубу – Кожанов, Ткачук, Чачуа, Лобай та інші.

Мункач – угорський проєкт, який фактично виконує функції фарм-клубу Кішварди. За вінницьку Ниву грає чимало досвідчених футболістів, сед яких виділяються захисник Слінкін та форвард Козьбан.

Група Б – середняки

Сімферопольска Таврія зі зрозумілих причин вимушена базуватися і грати свої домашні поєдинки у Херсонській області. ФК Нікополь та Скорук із Томаківки – сусіди не лише по таблиці, але і географічно, оскільки представляють Нікопольський район Січеславщини. Також підтискає лідерів Балкани із села Зоря Одеської області.

У Таврії зібрано чимало топових спеціалістів і гравців. Наприклад, президент – Куніцин і тренер – Пучков – живі легенди кримського футболу. Серед футболістів варто згадати захисника Чеботаєва, хавбека Ковальова, форвардів Барладима і Бочака. З ними Таврія минулого сезону ледве не підвищилася у класі, а нині – вийшла до 1/16 фіналу Кубка України.

У Нікополі основну ставку роблять на молодих вихованців Дніпра (це – фактично фарм-клуб команди УПЛ), а Скорук – на досвідчених Варцабу, Мішуренко, Волкова, Малиша та інших. Якщо Нікополь – наймолодша команда ліги (середній вік – 19,8 років), то Скорук – друга з іншого боку (26,7 років). Назва команди – ні що інше, як прізвище власника клубу, який заробляє гроші у сфері сільського господарства. У складі Балкан грає колишній півзахисник Шахтаря Прийомов.

Група А – лідери

Трійка лідерів – вишгородський Діназ, який і минулого року був нагорі таблиці, але трохи загальмував на фініші, та два новачки Другої ліги: київський Лівий берег та черкаський ЛНЗ. У кожного – своя історія і стиль існування.

Діназ існує вже 22 роки і поступово крок за кроком просувався сходинками українського футболу – вигравав чемпіонат району, Київської області, грав на рівні ААФУ і ставав найкращим аматорським клубом Європи. З 2018-го року – на професійному рівні. У вишгородців – хороші стосунки з чернігівською Десною. Як наслідок – за команду грає чимало колишніх «сіверян»: Банасевич, Бовтрук, Малєй, Старенький, Чепурненко. А ще у заявці – син Олега Саленка Роман.

Лівий берег засновано 4 роки тому, і тут вирішили не чекати довго, а інвестували у відомих людей. Власник – колишній господар Олександрії Лавренко, президент – легендарний у минулому тренер Павлов, тренери – Бузнік та Кривошеєнко. У складі – чимало ветеранів найвищого рівня: 46-річний воротар Рева, 34-річний захисник Воронін, 38-річний захисник Запорожан, 38-річний захисник Іщенко, 37-річний захисник Карамушка, 34-річний хавбек Ксьонз, 39-річний хавбек Старгородський, 36-річний форвард Акименко… І ще чимало більш молодих футболістів з досвідом виступів в УПЛ.

ЛНЗ – діючий чемпіон України серед аматорів. Це – іграшка власників однієї з найбагатших аграрних компаній країни – LNZ Group (Вікторія з Групи Б – теж належить цьому холдингу). Завдяки такому потужному фінансовому фундаменту, до команди запросили Бобка, Волкова, Галенка, Голікова, Лопиренка, Насонова, Поповича, Сніжка та інших достатньо відомих гравців. Не зірок, але людей з досвідом і готовністю боротися за Першу лігу. А ще ЛНЗ видав найгучнішу презентацію нової форми цього літа, запросивши для фото сесії місцеву модель, яка не соромиться спокусливих фотографій.

Група Б – лідери

Минулого сезону Миколаїв до останніх турів претендував на вхід до УПЛ, а влітку через фінансові проблеми зголосився опуститися лігою нижче і розпочав новий похід із самих низів професійного футболу. Але навіть у такому стані «корабели» будуть серед лідерів Другої ліги. Зірок тут немає, але футбол, який демонструють миколаєвці, дозволив їм не лише триматися серед лідерів Групі Б, але і вийти до 1/16 фіналу Кубка України, здолавши перед тим значно багатший і зірковіший Кривбас. 

У складі Перемоги з Дніпра відомих прізвищ – раз-два і на цьому все: ветерани Валєєв та Кіча, легіонери з Нігерії, Камеруну та Франції та форвард Радченко, який кілька років тому був лідером молодіжної збірної України та грав у чемпіонаті Хорватії за Хайдук.

Запорізький Металург після зняття зі змагань УПЛ посеред сезону 2015/2016 звалився на дно професійного футболу. Наступного року «металурги» були передостанніми у Другій лізі, ще за рік – останніми (але не вилетіли на аматорський рівень). І лише чемпіонат 2018\19 став проривним. Запорожці посіли друге місце у своїй групі, але програли у стикових матчах Агробізнесу і відклали мірю про Першу лігу ще на рік. Але і минулого чемпіонату їм завадили – дуже вже потужну підтримку мали Металіст (фінансову від Ярославського) та Кривбас (адміністративну від чиновників, які бажали догодити Зеленському).

Зараз Металургу навряд чи може хтось завадити. Тренує команду колишній футболіст збірної України Микитин, а на полі перемоги здобувають Басов, Загальський, Левченко, Польовий, Шалфєєв та інші.