Бельгійська Жюпілле-ліга останніми роками стала справжнім трампліном для українських футболістів. Достатньо згадати хоча би кар’єру Руслана Малиновського чи Романа Яремчука.

Починаючи з 2017 року у Бельгії виступало що сезону 7–8 наших співвітчизників. Нині в елітному дивізіоні – шестеро українців. Плюс один – рівнем нижче. При цьому троє з них – Безус, Швед і Соболь – у чудовій формі. Хто ж вони: наші в Бельгії.

Роман Безус (Гент)

Тричі поспіль – за підсумками 5-го (перенесеного), 11-го і 12-го турів атакувальний півзахисник Роман Безус потрапляв до символічної збірної чемпіонату Бельгії. Причому саме за рівнем гри, а не за статистикою голів чи асистів. У цих трьох матчах 31-річний українець забив 1 гол і віддав 1 пас партнерам, але був чи не найбільш активним на полі і отримав заслужено нагороду. Усього вихованець Ворскли має 2+1 у 7 матчах чемпіонату і також відзначився одним точним пасом у 5 матчах єврокубків. Гент посідає місце у середині таблиці після 12 турів.

Нинішня форма гравця навіть змушує вболівальників обурюватися з приводу того, що головний тренер збірної Олександр Петраков не включив його прізвище навіть до резервного списку на матч з Боснією у листопаді.

Втім, головна проблема Романа Безуса – нестабільність. Перед успішною серією він не реалізував пенальті – і Гент програв з рахунком 0:1. Власне, про це говорить і головний тренер команди Хейн Ванхазебрук: «Він чергує фантастичні речі з дивними діями. Ухвалення правильний рішень – ось у чому вся справа. Вибір рішення залишається проблемою Безуса». Можливо, українець засумував без земляків, адже у минулому сезоні поруч були Пластун і Яремчук, які поїхали з Бельгії.

Микола Кухаревич (Левен)

Влітку вихованець львівського футболу переїхав з Руха до французького Труа і навіть встиг дебютувати у Лізі 1 (13 хвилин у двох турах). Але якраз перед закриттям трансферного вікна французи відправили 20-річного форварда в оренду у бельгійський Левен. Нині команда – на 14-му місці у турнірній таблиці з 18.

Тут Микола Кухаревич поки що отримує не набагато більше ігрового часу. Із шести турів він лише двічі потрапляв до заявки на матч і обидва рази з’являвся на полі. Причому спершу вийшов навіть у основі проти чемпіона – Брюгге. Але за 57 хвилин нічим не запам’ятався. Не дивно, адже Брюгге тотально переважали суперника і контролювали м’яч. Утім, гра завершилася внічию 1:1, а Кухаревич зробив один ключовий (не гольовий) пас і заробив оцінку 6,6 із 10. Це посередній показник, але вищий, ніж у чотирьох гравців основи і ніж у кожного з п’яти гравців, які вийшли на заміну, щоб підсилити гру.

Другий вихід на поле був епізодичним – 1 хвилина у переможному матчі проти Сент-Трюйдена (4:1). На цьому тижні Левен зіграє кубковий матч проти друголігового Льєрса, тож сподіваємося, що тренер дасть Кухаревичу ще один повноцінний шанс проявити себе.

Богдан Михайличенко (Андерлехт)

Мало часу на полі проводить і захисник Богдан Михайличенко. У 12 турах він лише раз вийшов у основі і відіграв увесь матч проти того самого Сент-Трюйдена. Ще раз проти Стандарта вийшов на поле у перерві, а двічі зіграв 1 і 7 хвилин відповідно. При цьому у 6 матчах українець просидів усю гру на лавці запасних і двічі взагалі не потрапляв до заявки. Ще двічі Михайличенко виходив на поле у матчах єврокубків проти албанського Лячі. А от у наступному раунді за програним Вітессу двобоєм вже спостерігав із лавки.

Андерлехт непогано почав сезон – тримається на 4-й позиції. Але наш співвітчизник поки не вражає. Його середня оцінка – 6,31. Гірші цифри тільки у трьох футболістів команди, які провели на полі не більше одного тайму.

Тим не менш, захисник регулярно потрапляє до розширеного списку збірної України, хоча на Євро і на два наступні збори у вересні і жовтня так і лишався у резерві.

Денис Причиненко (Дейнзе)

А це вже другий бельгійський дивізіон, де 29-річний український центральний захисник не просто грає регулярно, а і виходить на поле з капітанської пов’язкою.

Денис Причиненко народився у Німеччині, і майже всю кар’єру провів у німецьких, шотландських, болгарських і бельгійських командах. І лише один сезон провів на батьківщині предків – у сімферопольській Таврії. Також він виступав за юнацькі збірні України.

У другому дивізіоні Дейнзе після 9 турів посідає 4-те місце, відстаючи від другої сходинки усього на 4 очки.  Сам футболіст цементує захист (при ньому команда двічі зіграла всуху) і навіть зробив гольову передачу в останньому турі проти Льєрса (2:2).

Едуард Соболь (Брюгге)

Найкраще справи у Бельгії йдуть у лівого захисника Брюгге. Команда нині посідає 2-ге місце, відстаючи від лідера на 2 очки, а Едуард Соболь встигає не лише виконувати своє безпосереднє завдання, але і успішно підключатися до атак. У 10 матчіх він вже встиг забити гол Уніону та віддати гольову передачу у матчі проти Варегема.

Також 26-річний українець в основному складі з’являвся на полі у всіх трьох матчах Ліги чемпіонів і там теж відзначився – зробив асист у матчі проти ПСЖ, який завершився унічию 1:1. У тій грі Едуард Соболь отримав 3-тю оцінку (7,4) серед гравців Брюгге і 4-ту на обидві команди – більше, ніж Хакімі, Мбаппе, Неймар та Мессі.

І навіть у програному з рахунком 1:5 матчі проти Манчестер Сіті українець став найкращим серед своїх партнерів по обороні.

Олександр Філіпов (Сент-Трюйден)

Один з найкращих бомбардирів УПЛ влітку 2020-го вирішив піти з Десни і спробувати свої сили за кордоном, обравши для цього скромний бельгійський Сент-Трюйден. Здавалося, успішний форвард зможе без проблем стати гравцем основи у новій команді, але сталося не так.

29-річний форвард розпочав минулий чемпіонат доволі успішно, не витрачаючи час на адаптацію. У перших своїх 7 матчах Олександр Філіпов забив гол і віддав 3 результативні передачі. Зовсім непогано, як для новачка з іншої країни без знання мови. Але тренеру цього було мало і українець надовго присів на лавку запасних.

У другому колі минулого чемпіонату форвард провів на полі тільки 24 хвилини (4 матчі), а у новому сезоні взагалі досі не з’являвся на полі. Максимум, що отримав – 4 потрапляння до заявки у 12 турах. Схоже, взимку пора шукати нове місце роботи. А Сент-Трюйден нехай спробує піднятися вище, ніж нинішнє 12-те місце.

Мар’ян Швед (Мехелен)

Мехелен ділить у чемпіонаті 4–7 місця (відразу у чотирьох команд порівну балів), набравши у 12 турах 20 очок. У цьому є внесок і 24-річного вінгера, який вже встиг пограти у Севільї та Селтіку.

Мар’ян Швед – не гравець основи. Переважно він виходить на заміну. Українець узяв участь у 8 матчах команд з 12 у чемпіонаті і забив гол у ворота поточного лідера – Уніона. Той матч Мехелен виграв з рахунком 3:1.

Другий свій гол у сезоні Швед забив… Уніону у 1/16 фіналу Кубка Бельгії. І команда українця знову перемогла – 2:1. Сподіваємося, далі футболіст буде забивати й іншим суперникам, а Мехелен у його кар’єрі стане трампліном. Таким, яким для Малиновського був Генк, а для Яремчука – Гент. Потенціал у вихованця Карпат неабиякий. Лишилося вирішити ті проблеми, які за межами футбольного поля.