Нд. Вер 19th, 2021

Матч Ворскли та фінського КуПС завершився з рахунком 2:3 на користь гостей. Це – одна з найбільш болючих поразок українських команд у єврокубках.

Володар Кубку Фінляндії був цілком по силах команді Юрія Максимова, але в обох матчах українські футболісти власноруч віддавали перемогу – у гостях пропустили на 6-й компенсованій хвилині (2:2), а вдома – на 3-й доданій арбітром (теж 2:2). У овертаймі КуПС забив переможний гол.

Отже, Ворскла програла і може зосередитися на Прем’єр-лізі. А ми – згадуємо найбільш ганебні поразки українських команд у єврокубках. Відразу зазначимо: мова не про один матч (потім можна взяти реванш, або ж до того забезпечити загальну перемогу), а про повноцінне протистояння, результатом якого був виліт команд. Саме тому тут не буде програного Динамо матчу у Тирасполі (0:2 від Шерифу), адже того сезону кияни змогли не лише пройти далі, але і дістатися 1/4 фіналу Ліги Європи.

Карпати (Львів) – Шелбурн (Ірландія) 1:0 і 1:3

Львів’яни стали фіналістами Кубка України 1993 і у сезоні 1993/94 стартували у Кубку Кубків. У першому раунді жереб підкинув команді цілком прийнятного суперника – ірландський Шелбурн. Роком раніше перший чемпіон України Таврія грала з цим суперником і без особливих проблем здолала його (2:1 і 0:0). А от Карпатам успіх повторити не вдалося. Після домашньої перемоги у Дубліні львівська команда програла, забивши гол престижу лише на останніх хвилинах. Звідки у Кричевського взявся рядок пісні «У Львові дощ і львівськії Карпати ірландцям забивають два голи » – загадка.

Динамо (Київ) – Рапід (Австрія) 0:2 і 2:4

Динамо (Київ) – Ксамакс (Швейцарія) 0:0 і 1:2

Динамівці після дискваліфікації за спробу підкупити арбітра повернулися до Європи достроково (термін покарання вдалося скоротити), але у сезоні 1996/97 зганьбилися двічі поспіль ще на старті. Спочатку програли посередньому віденському Рапіду у кваліфікації до Ліги чемпіонів, а вибувши до Кубку УЄФА програли ще і мало кому відомому швейцарському клубу. Йожефу Сабо вказали на двері і повернули з Кувейту до рідної команди Валерія Лобановського. За рік він фактично з тими самими гравцями громив у Лізі чемпіонів Барселону і грав у чвертьфіналі турніру.

Шахтар (Донецьк) – ЦСКА (Болгарія) 0:3 і 2:1

У 90-х «гірники» чимало програвали значно відвертим середнякам та посередностям: вилітали від норвезького Ліллестрема, швейцарського Цюріха, голландської Роди і навіть програвали вдома білоруській Атаці-Аурі. Але тоді це можна було списати на те, що Шахтар і сам по собі був посередністю чи, у кращому випадку, середняком. А от з армійцями з Софії у Кубку УЄФА 2001/02 команда зустрілася вже після хорошого сезону у групі Ліги чемпіонів, де підопічні Прокопенка давали бій і лондонському Арсеналу. Втім, ЦСКА не знітився і вдома розгромив українців. Донецький реванш був непереконливим.

Шахтар (Донецьк) – Аустрія (Австрія) 1:5 і 1:0

Тренер змінився (команду очолив італієць Невіо Скала), а проблеми лишилися. Розгром у Відні з рахунком 5:1 залишав мало шансів на продовження боротьби у Кубку УЄФА 2002/03. Так і сталося – вдома була скромна перемога 1:0, а Скала Донецьк залишив.

Металург (Донецьк) – Вердер (Німеччина) 2:2 і 0:8

Найбільша поразка українських команд у єврокубках сталася у тому самому розіграші Кубку УЄФА 2002/03. У Донецьку «металурги» змогли зупинити на той момент німецького гранда, але у Бремені вигребли цілу купу голів. Добре хоч обмежилися «музики» однозначною цифрою, трохи не дотягнувши до 10.

Шахтар (Донецьк) – Динамо (Румунія) 0:2 і 2:3

Тут мова не стільки про конкретний виліт (Кубок УЄФА 2003/04), скільки про вкрай бліду гру команди, яку очолив досвідчений фахівець Бернд Шустер. Перед сезоном склад «гірників» поповнила група як кваліфікованих легіонерів – румуни Стойкан, Рац і Маріка, хорвати Плетікоса і Срна, серби Дуляй і Вукіч, білорус Калачов, росіянин Абрамов. Але все даремно – обидві поразки були більш ніж справедливими. Далі почалася ера Мірчі Луческу.

Динамо (Київ) – Тун (Швейцарія) 2:2 і 0:1

Чергова швейцарська ганьба динамівців припала на Лігу чемпіонів сезону 2005-06. Вдома кияни мали тотальну перевагу, але змогли реалізувати лише два моменти, а гості забили усе, що створили. А от на виїзді біло-сині були млявою копією самих себе – створили фактично 1,5 моменти за всю гру, не забили та ще й пропустили на останніх секундах. Післяматчева прес-конференція подарувала українському футболу мем про те, що «швейцарський футбол зараз на підйомі». Її автор – тренер Динамо Леонід Буряк, якого вже за тиждень звільнили з посади.

Дніпро (Дніпро) – Беллінцона (Швейцарія) 3:2 і 1:2

Продовжив знайомити вболівальників зі швейцарськими нікому до того невідомими командами Дніпро. У найвдалішому для українського футболу сезоні 2008/09 (Шахтар – переможець Кубка УЄФА, Динамо – півфіналіст, Металіст – учасник 1/8 фіналу) підвели підопічні Олега Протасова. Швейцарська команда, яка того сезону дебютувала в елітному дивізіоні (а через три роки вилетіла і досі не поверталася) змогла не лише забити двічі у гостях, але і перемогти на рідному стадіоні, забивши вже на 1-й хвилині).

Шахтар (Донецьк) – Тімішоара (Румунія) 2:2 і 0:0

Якщо у Динамо головний кошмар – це швейцарці, то у Шахтаря – румуни. Підопічні Луческу у статусі володаря Кубка УЄФА у кваліфікації до Ліги чемпіонів 2009/2010 не впоралися з посередньою Тімішоарою. Ймовірно, причиною стала недооцінка суперника – «гірники» пересувалися досить кволо по полю, вважаючи, що суперник їм не буде чинити гідного спротиву. І поплатилися за це.

Арсенал (Київ) – Мура (Словенія) 0:3 і 2:0

Кілька сезонів українські клуби не засмучували фанатів ганебними поразками, але потім «відзначився» столичний Арсенал, який вперше пробився до Ліги Європи, посівши 5-те місце у чемпіонаті України. У сезоні 2012/13 у команді зібралася солідна компанія (Паньків, Польовий, Симоненко, Шахов, Кобахідзе, Шацьких, Гоменюк, Ковпак, Шабанов і кілька цікавих легіонерів), яка могла пройти кілька раундів Ліги Європи і навіть пробитися до групового етапу. Перший матч у Києві українці завершили упевненою перемогою 3:0, але потім з’ясувалося, що у клубі припустилися неймовірно дурної помилки – випустили на поле камерунського захисника Матуку. Він, до речі, забив 3-й гол у тій грі. Але грати взагалі не мав права, оскільки був дискваліфікований. Як наслідок – технічна поразка 0:3. У Словенії Арсенал спробував відігратися і навіть у меншості майже довів справу до потрібної перемоги. Але не вистачило одного голу.

Металург (Донецьк) – Кукесі (Албанія) 0:2 і 1:0

Ліга Європи 2013/14. До цього албанські команди ніколи не перемагали українські у офіційних матчах. Але «металурги» своєю жахливою грою на виїзді виправили статистику. Домашній реванш вдався лише наполовину.

Ворскла (Полтава) – Жиліна (Словаччина) 0:2 і 3:1

Передостаннє до сьогодні протистояння, яке соромно згадувати, також пройшло за участі Ворскли. У сезоні 2015/16 команда грала у Лізі Європи і вважалася фаворитом у боротьбі проти Жиліни. Втім, у Братиславі господарі упевнено перемогли, поставивши перед українцями складне завдання. Відіграти два голи у Полтаві українці змогли лише наприкінці матчу. Спочатку забив Шиндер, а у компенсований час гру до овертайму перевів Ткачук. У додатковий час полтавчани забили і третій гол, але коли вже думками святкували – на останніх секундах гри (122-га хвилина) пропустили вирішальний гол. Як тут не згадати два голи від КуПСа в компенсований час. Навряд чи це прокляття. Просто банальне невміння зберігати концентрацію до фінального свистка.