ukr-kaz_euro_21.webp (66.01 Kb)
Новий склад команди, яка буде виступати на чемпіонаті Європи з футболу 2021 року.
ukr-kaz_euro_21.webp (66.01 Kb)
Якби не пандемія – чемпіонат Європи з футболу мав би відбутися влітку 2020 року. На той час команда Андрія Шевченка була на потужному рівні: упевнено пройшла кваліфікацію і готувалася восени дебютувати в білетному дивізіоні Ліги націй.
Очевидно, тренерський штаб готував збірну так, аби пік форми як окремих футболістів, так і команди в цілому припав саме на червень-липень 2020 року. Проте, коронавірус вніс свої корективи: Євро-2020 перетворилося на Євро-2021, а синьо-жовта збірна втратила той ритм і настрій, який міг би дати плюс до майстерності і привести до високого результату – як мінімум, виходу до чвертьфіналу. Такий сценарій точно не був фантастикою.
Сьогодні, майже рік потому і після втрат очок у матчах із посередніми Фінляндією та Казахстаном вже на знаєш чого й очікувати від чемпіонату Європи. Андрій Шевчено ліпить команду по-новому. Вчорашні лідери втратили форму, чимало гравців – місце у основних складах своїх команд. І спрогнозувати нині важко навіть не результат збірної, але й заявку на турнір, яка рік тому була на 95 % прозорою.
Пятов: з лідера до талісмана
bushchan_21.webp (86.4 Kb)
Уся кваліфікація до Євро умістилася у 2019 рік. Збірна України за цей час провела 10 матчів, 8 з яких – офіційні. У всіх них основним голкіпером був Андрій Пятов із Шахтаря. Дублером вважався Андрій Лунін, який належав Реалу, але грав за Ов’єдо у Сегунді.
На матчі кваліфікації до ЧС-2022 Андрій Шевченко викликав обох, але на поле їх так і випустив, поділивши ігровий час між Георгієм Бущаном з Динамо та юним Анатолієм Трубіним, який посадив на ламку запасних Пятова у Шахтарі і продовжує це робити у збірній.
Вочевидь, саме пара Бущан – Трубін поїде на чемпіонат Європи. Хто буде третім – насправді не дуже й важливо, адже зіграє він хіба що за умов тотальних несподіванок: травми, хвороби, дискваліфікації. Схоже Пятову все ж дадуть шанс побути серед учасників турніру з огляду на його заслуги перед збірною. Ймовірно, там він фактично буде «дядьком», який стане додатковим місточком між тренерським штабом і командою.
Варіант з Луніним – перспективніший з точки зору майбутнього збірної (йому 22, а Пятову якраз влітку виповниться 37 і він точно завершить кар’єру у національній команді), але Андрію катастрофічно потрібна ігрова практика. Без неї розраховувати на поїздку на чемпіонат Європи навряд чи вийде.
Оновлена, але знайома лінія захисту
mychaylych_21.webp (114.56 Kb)
Основна лінія оборони у матчах кваліфікації виглядала так( від правого флангу – до лівого): Караваєв – Кривцов – Матвієнко – Миколенко. І тут все може так і лишитися. Але є над чим і подумати. По-перше, багато через травми пропустив Кривцов. Шевченко, який надає перевагу зіграним у клубі дуетам в центрі захисту відреагував динамівським варіантом Забарний – Миколенко (як у кількох матчах Ліги націй) чи переходом на три центральні захисники (кваліфікація до ЧС-2022).
По-друге, доводиться переосмислювати план Б, адже зі складу збірної випали Болбат (вибір номер 2 на позиції правого захисника у 2019 році), Бурда (травма), Шабанов (втрата місця у основі Динамо). Тепер на позиції дублерів Шевченко награє Тимчика, Коноплю, Сироту і Михайличенка, які до 2020 року навіть не викликалися до збірної. Єдиний, хто зберіг позицію дублера лишився Едуард Соболь із Брюгге.
На Євро Шевченко, швидше за все, повезе 8 оборонців – по двоє на кожну позицію. У центр – Кривцова, Матвієнка, Забарного та Сироту (тут міг би бути Шабанов, який отримав другий шанс у Легії, але він травмувався і невідомо, коли відновить форму). На фланги – Караваєва і Коноплю (праворуч) та Миколенка і Соболя (ліворуч).
Півзахист постраждав найменше
malyn_zinch_21.webp (118.99 Kb)
Основне тріо у центрі поля зразка 2019 року – Олександр Зінченко з Манчестер Сіті, Руслан Малиновський з Аталанти і Тарас Степаненко із Шахтаря. Альтернативою були Сидорчук в опорній зоні, а також Коваленко, Безус, Шахов, Шепелев і Буяльський ближче до атаки.
Вже після переносу Євро у збірній перестали з’являтися четверо останніх. Натомість до команд запросили Макаренка, Шапаренка і Харатіна. Коваленко провів чимало часу без ігрової практики, відмовившись від продовження угоди з «гірниками», а нині не може себе знайти у складі Аталанти (очікуваний період адаптації). Степаненко довго не грав через травму і відновився лише зараз. І лише час покаже, чи поверне опорник собі оптимальну форму за два місяці, які лишилися до старту чемпіонату Європи.
Фланги атаки повністю нові
tsyhank_21.webp (69.56 Kb)
У 2019 році ігровий час між собою ділили вінгери Вест Гема (Андрій Ярмоленко), Динамо (Віктор Циганков) та Шахтаря (Марлос і Євген Коноплянка). У різних комбінаціях вони виходили у стартовому складі у всіх восьми матчах кваліфікації.
За півтора роки змінилося багато чого. Ярмоленко за цей час провів на полі у футболці свого клуба трохи більше 500 хвилин (5,5 повних матчів). Марлос чи не вдвічі втратив у швидкості, граючи через біль у паху. Коноплянка частіше або сидить на лавці запасних, аби заліковує травми. Циганков теж чимало пропустив через пошкодження, але нині він єдиний з цього квартету, кому не варто хвилюватися за місце у заявці на Євро.
Компенсувати такі втрати тренерський штаб Шевченко зміг лише за рахунок вінгера Ференцвароша Зубкова. Це ще один вимушений дебютант збірної 2020 року. Натомість досі не отримали шансу Кочергін із Зорі чи Назаренко із Дніпра. Також хотілося аби тренер дав шанс Шведу, який повернув свій найкращий футбол у бельгійському Мехелені.
На чемпіонат Європи їхати з двома вінгерами не вийде, тому Шевченку доведеться брати когось із старих знайомих. І найбільше тут шансів у Ярмоленка. Компанію йому на Євро, швидше за все, складуть Степаненко, Сидорчук, Шапаренко, Коваленко, Малиновський, Зінченко, Циганков і Зубков. На жаль, лідера Динамо Буяльського тренер не бачить у цій команді.
Атака зі змінами на другому рівні
yermch_nft_21.webp (96.85 Kb)
Основним форвардом у 2019 був і залишається ним у 2021-му – Роман Яремчук. Форвард Генка форсує проведення переговорів, аби ще до Євро працевлаштуватися у клубі з топ-5 ліг (найчастіше згадується італійська Рома) і зосередитися на фінальному етапі чемпіонату.
Два роки тому Яремчук конкурував з Мораесом, але нині бразилець став старішим (вже 34 роки), повільнішим і видав рекордну для себе безгольову серію. Якби не два дублі поспіль у двох турах УПЛ у квітні, то за весь сезон бразилець мав би лише 4 забиті голи у 22 матчах. Явно не показник для збірної. А тут ще й важка травма, яка вибила футболіста на півроку.
Натомість за рік змужнів Супряга, якому потрібно лише вирішити проблеми з психологією та впевненістю у своїх силах. Також відбув дискваліфікацію і відразу ж почав забивати Беседін, чудово прокачав себе Довбик, регулярно забивають в УПЛ Кулач і Будківський, другу молодість переживають Кравець та Гладкий. Вибір великий, а конкуренція значно вища, ніж була ще рік тому.
Найбільш ймовірним виглядає зараз варіант із трьома форвардами у заявці збірної України на Євро – Яремчук, Беседін і Супряга або Довбик.