Закриття трансферного вікна в Україні відбулося на кілька днів пізніше, ніж у більшості країн Європи. І за ці додаткові дні клуби УПЛ оформили кілька цікавих переходів.
Пропонуємо топ-12 найбільш резонансних трансферів усередині Прем’єр-ліги за літнє міжсезоння, яке стало досить таки активним.
Юрій Паньків (Олександрія – Рух)
Вихованець львівського футболу ім’я зробив собі у Олександрії, за яку провів 7 років з перервою, і звідки отримав перші виклики до лав збірної України. Але влітку 36-річний ветеран став непотрібним – у команді почали кадрову чистку, позбавившись кількох футболістів з найвищими заробітними платами.
Паньків повернувся у рідні краї і зараз грає у воротах львівського Руха. І навіть один з п’яти свої матчів на новому місці завершив без пропущених голів. Далі буде.
Валерій Лучкевич (Олександрія – Дніпро)
У списку тих, кого Олександрія не захотіла утримувати – Лучкевич. Це дивно, оскільки у правого захисника були чудові як для його амплуа статистичні показники – 2 голи і 3 асисти у 21 матчі.
Тож Дніпро повернув футболіста, який грав за команду з 18 по 20 років і доходив до фіналу Ліги Європи. І не пошкодував – у перших чотирьох своїх поєдинках Лучкевич вже двічі допоміг відзначитися партнерам по команді.
Олексій Гуцуляк (Десна – Дніпро)
Ще один новачок Дніпра мав перейти до команди ще у розпал літа, коли клуб ніяк не міг домовитися щодо продовження оренди хорватського легіонера Чуже. Чутки ходили довго, але новий сезон Гуцуляк розпочав у Десні – зіграв проти Інгульця і Маріуполя. Після успіху з хорватом, здавалося це питання закрите, але в останній день трансферного вікна Дніпро все ж забрав ще одного футболіста на позицію лівого вінгера.
Це – найдорожчий трансфер УПЛ останнього міжсезоння – Гуцуляк змінив місце роботи за 500 тисяч євро. Цікаво, чи вдасться йому на новому місці бодай повторити свій рекордний минулий сезон (2+7 за системою гол плюс пас). Початок покладено – гол вінгера на останніх секундах матчу проти Металіста-1925 став переможним (2:1).
Олександр Пихальонок (Шахтар – Дніпро)
24-річний центральний півзахисник і минулий сезон провів у Дніпрі, але з приходом у Шахтар нового тренера, як і всі орендовані повернувся у свою команду, аби спробувати виграти конкуренцію. Не вийшло – тож Дніпро знову виявив зацікавленість у послугах футболіста. Шахтар виставив цінник у 300 тисяч євро – і відпустив вихованця.
На новому старому місці Пихальонок уже відзначився в обох значеннях слова – позитивному і негативному. Спершу забив гол у ворота Чорноморця, а потім обматюкав суддю матчу проти Десни Катерину Монзуль і заробив вилучення.
Футболісти Десни – у Першу лігу
Влітку чернігівська команда пережила важкі часи. Команда не виконала завдання і не пробилася у єврокубки. Як наслідок, власники різко скоротили видатки, через що навіть з’явилися чутки про зняття Десни зі змагань в УПЛ. У підсумку все налагодилося, але з Чернігова роз’їхалося більше 10 футболістів. У тому числі – усі захисники і обидва опорні хавбеки.
І якщо переходи Тамма та Імерекова до конкурентів у боротьбі за єврокубки були логічними і не такими болісними, то тріо ветеранів, які тривалий час виступали за Десну, але пішли до команд Першої ліги на більш стабільні фінансові умови – це прикро. Мова про Андрія Мостового (Кривбас), Владислава Огирю та Андрія Гитченка (обидва – Полісся).
Сергій Болбат (Шахтар – Десна)
Латати дірки в обороні чернігівці почали вільними агентами і орендованими футболістами, але лише наприкінці трансферного вікна змогли залучити до команди надійного футболіста на правий фланг захисту – вихованця Шахтаря взяли в оренду.
Болбат в якийсь момент своєї кар’єри здавався майбутньою зіркою рідної команди. Він сповна ухопився за свій шанс, коли через допінг дискваліфікацію заробив Срна, і став основним у Шахтарі в сезоні 2018-19. Більше того – Шевченко навіть дав зіграти футболісту за збірну в офіційних матчах – у епохальному відборі на Євро-2020. Але потім зійшла зірка Додо (а тепер тренери підтягують молодого Коноплю) – тож гравцю залишалося дивитися на гру Шахтаря з лавки запасник. Оренда у Десну – хороша можливість для 28-річного Болбата отримати ігрову практику.
Денис Антюх (Колос – Динамо)
Один з небагатьох трансферів у межах УПЛ, який відбувся за гроші, а не безкоштовно – з вільними агентами. Антюх чудово відіграв за Колос півтора останні сезони і логічно, що заслужив шанс на підвищення. Проте, навряд чи хтось очікував, що цим підвищенням стане київське Динамо. Все ж рівень лівого вінгера, здається, недостатній для чемпіонів України.
Та й конкуренція на цій позиції у киян шалена: Вербіч, де Пена, Вітіньйо та Антюх. Поки що сумніви обґрунтовані – Антюх виходив на поле лише в одному з семи матчів нового сезону. Напрошується оренда назад у Колос?
Владислав Кулач (Ворскла – Динамо)
Дуже схожа історія. Кулач був одним з лідерів команди, що пробилася до Ліги конференцій (як і Колос). Більше того – форвард став найкращим бомбардиром минулого чемпіонату. Він не зміг домовитися з полтавчанами про новий більш вигідний для себе контракт, тож залишив команду у статусі вільного агента і після тривалого перегляду все ж оформив стосунки з чемпіонами України.
Але як і у випадку з Антюхом, ігрового часу нападник отримає небагато, адже на одне місце в атаці у Динамо претендують Шкурін, Рамірес та Кулач. А також призабутий Супряга і травмований Беседін, який повернеться до команди за кілька місяців. Що взимку Луческу буде робити з такою кількістю форвардів – загадка. Тим більше, що він і зараз віддає перевагу схемі з переведенням у центр атаки півзахисника Гармаша, поки номінальні форвард полірують лавку. Зокрема, у Кулача – поки що лише 40 зіграних хвилин (2 матчі з 7) і жодної результативної дії.
Дублери Динамо – у Чорноморець
Запросивши чималу кількість новачків, Динамо вирішило прорідити дубль, тим більше, що з цього сезону скасовано турнір молодіжних команд віком до 21 року. Але просто виставити футболістів за двері у Києві не захотіли (може ще хтось пригодиться), тому керівництво придумало перетворити одеський Чорноморець на полігон для обкатки своєї молоді. В Одесі ідею схвалили і перетворилися фактично на фарм-клуб Динамо.
У списку – воротар Кучерук, захисники Вантух, Кузик, Скорко і Біловар, півзахисники Цитаїшвілі, Білошевський, Смирний, Кадірі, Мащенко, Михайленко, Надольський, Тлумак, форварди Ванат, Ісаєнко, Сухоручко та тренерський штаб колишнього Динамо U21 на чолі з Юрієм Морозом.
Андрій Цуриков (Дніпро – Металіст – Олександрія)
Дуже дивна схема переходів, яка торкнулася навіть Першої ліги. Лівий захисник Дніпра ділив у попередньому сезоні ігровий час з Дубинчаком, але захотів більшого. Тож відгукнувся на пропозицію Металіста з Першої ліги. Утім, у Харкові Цуриков пробув менше трьох тижнів, не зіграв жодного матчу і повернувся до УПЛ, де в оренді тепер грає за Олександрію.
Вочевидь, наступного літа він повернеться до Металіста, який з великою часткою вірогідності завоює путівку до Прем’єр-ліги. А поки що футболіст результативно діє у футболці Олександрії – зробив дві гольові передачі у чотирьох матчах.
Бомбардири УПЛ – у Колос
Команда з Ковалівки влітку полювала на гравців атаки. Логічно, якщо зважити на низьку результативність команди (трохи більше 1 гола за матч у двох сезонах в УПЛ). Тому Колос уклав угоди з Нурієвим (10 голів за Минай) та Січінавою (6 голів за Інгулець). Цікаво, що сезоном раніше вони були серед лідерів Першої ліги, забивши по 17 голів. На додачу взяли бразильця Ренана, який в останніх 9 матчах за ФК Львів відзначився тричі.
Але поки що це не дає результату. Якщо Ренан прийшов щойно і не встиг дебютувати, то Нурієв і Січінава провели на двох уже 9 матчів у новому сезоні і досі не відзначилися голами. А результативність Колоса у поточній першості впала ще нижче – 2 голи у 5 перших матчах.
Артем Сітало (Олександрія – Інгулець)
Мабуть, Колосу потрібно було запрошувати Сітало. Він змінив команди в межах області і не витрачав час на «акліматизацію» – вже забив два голи у чемпіонаті. До цього в УПЛ форвард жодного разу не забивав більше чотирьох разів за сезон. Нині є нагода покращити статистику, адже до завершення чемпіонату ще 23 тури.