Кубок Африки з 90-х, коли у Європі щороку ставало все більше футболістів з «чорного континенту, регулярно раз на два роки провокував сварки. Найсильніші футбольні команди Європи обурювалися тим, що у розпал сезону – в січні-лютому – вимушені були відпускати кількох своїх основних гравців на цей турнір.
Цього року публічні скарги просто зашкалювали. Доходило до того, що тренери і президент клубів Старого світу ставили під сумнів доцільність проведення чемпіонату Африки з футболу. На це африканські футболісти обурювалися і заявляли про те, що їх недостатньо серйозно сприймають і навіть зневажають.
Нападки ставали агресивними з обох сторін і доходили до смішних тез про те, що Кубок Африки – один з трьох найсильніших футбольних турнірів світу – на одному рівні з чемпіонатами світу та Європи. Звісно, це не так, що і довела організація турніру (не надто якісні поля, грубі суддівські помилки, вкрай низька результативність, загибель вболівальників у тисняві…). Але й ігнорувати таке явище, як африканський футбол – неправильно. І чимало футбольних зірок могли і можуть довести це в будь-який момент.
А ми спробуємо довести, що символічна збірна Африки могла би упевнено претендувати на перемогу над будь-яким грандом. Принаймні – за зірко вістю імен. Отже, футбольна дрім-тім Африки могла би на початку 2022 року мати такий вигляд…
Едуар Менді (Челсі, Сенегал)
Його кар’єра – історія «футбольного Попелюшка». 7 років тому, у 23-річному віці, Едуар Менді не просто вилетів зі скромним Шербуром з 3-го у 4-й дивізіон французького футболу. Він був у команді запасним і контракт з ним не продовжили. Футболіст з вагітною дружиною оселився з батьками і кілька місяців жив на виплати з безробіття та вже майже поставив підпис під контрактом на роботу в магазині одягу. Утім, тоді йому підвернувся варіант з аматорським контрактом (запасний воротар у дублі Марселя), яким він скористався по максимум і через 7 років у складі Челсі підіймав над головою Кубок чемпіонів. Нині трансферна вартість голкіпера збірної Сенегала – 32 мільйони євро.
Запасний – Андре Онана (Камерун, Аякс) Влітку перейде безкоштовно в Інтер.
Ашраф Хакімі (Марокко, ПСЖ)
А от кар’єра цього правого захисника – протилежна. У свої 23 роки Ашраф Хакімі – один із найбажаніших гравців на своїй позиції серед грандів. Він устиг проявити себе в Реалі, дортмундській Боруссії, Інтері, а тепер – у складі ПСЖ. Особливо вражає його результативність. У найсильніших чемпіонатах та Лізі чемпіонів менше, ніж за 150 матчів він забив 27 голів та віддав 31 результативну передачу. І напрацював тим самим на цінник у 70 мільйонів євро.
Запасний – Нуссаїр Мазрауї (Марокко, Аякс). Збірній Марокко не варто перейматися через цю позицію.
Каліду Кулібалі (Сенегал, Наполі)
Пару років тому Каліду Кулібалі входив до топ-3 найкращих і найдорожчих центральних захисників світу. На рівні з голландцями ван Дейком та де Лігтом. Нині 30-річний гравець трішки здав і коштує не 75, а «усього лише» 45 мільйонів євро, проте оборону Наполі без нього досі уявити неможливо. У збірній він також незамінний – вивів Сенегал до фіналу Кубку Африки у 2020 році і повторив це зараз. Може з другої спроби вдасться виграти титул?
Запасний – Шансель Мбемба (ДР Конго, Порту). Португальці не продовжать угоду через скандал з можливими махінаціями щодо віку гравця, але влітку захисника із задоволенням заберуть до топ-команд.
Едмонд Тапсоба (Буркіна-Фасо, Баєр)
У 2020 році «фармацевти», здавалося, перестали рахувати гроші, коли віддали 20 мільйонів євро за 20-річного центрального захисника скромної португальської Вікторії Гімарайнш. За два роки до того Едмонд Тапсоба грав у чемпіонаті Буркіна-Фасо, у дебютній грі за Віторію заробив вилучення на 44-й секунді (!), а перший рік грав лише за дубль, з яким посів останнє місце у чемпіонаті. Перед трансфером до Бунедсліги футболіст в основному складі провів тільки пів року. Але в Леверкузені він миттєво влився в основу і став лідером оборони команди, якій тільки 2 очок не вистачило, аби відразу пробитися до Ліги чемпіонів. Зараз, через два роки після переходу 21-річний Тапсоба коштує удвічі дорожче – 40 мільйонів євро.
Запасний – Оділон Коссуну (Кот-д’Івуар, Баєр). Якщо Тапсобу продадуть за кілька десятки мільйонів – заміну йому купувати не доведеться, оскільки в команді є на 2 роки молодший, але не менш талановитий дублер.
Абду Діалло (Сенегал, ПСЖ)
Навесні 2019 року ПСЖ вкотре залишився без головної своєї мети – Кубка чемпіонів (виліт в 1/8 фіналу). Тож влітку в клубі нарешті переглянули трансферну політику і почали не просто розкидатися грошима за зірок, а робити покупки виважено – платити за потрібних на полі, а не у недійному просторі футболістів. Символом цих змін став трансфер лівого захисника Абду Діалло, який провів чудовий сезон за дортмундську Боруссію. Вже менше, ніж за рік сенегалець з командою грав у фіналі Ліги чемпіонів проти Баварії. А зараз точно не проти це повторити. Трансферна вартість 25-річного Діалло – 25 мільйонів євро, але користі він приносить не менше, ніж на 50. Мільйонів, а не років.
Запасний – Рамі Бенсебаїні (Алжир, Боруссія М). Алжирець – чи не єдина світла пляма у кризовій зараз Боруссії і перший кандидат на вигідний продаж.
Вілфред Ндіді (Нігерія, Лестер)
У 2016 році Лестер сенсаційно виграв Прем’єр-лігу і продав одного з ключових своїх футболістів – Нголо Канте на піку форми в Челсі майже за 40 мільйонів євро. За пів року «лиси» оперативно знайшли заміну, віддавши менше половини цієї суми за 20-річного опорника Генка. Вілфрід Ндіді не гаяв час на адаптацію, а сходу став гравцем основи, яким є і досі. А ціна на нього зараз у півтора рази вища, ніж у пікового Канте – 60 мільйонів євро.
Запасний – Томас Парті (Гана, Арсенал). Колишній лідер Атлетіко та нинішній лідер «гармашів»).
Франк Кессіє (Кот-д’Івуар, Мілан)
Центральному хавбеку Мілана – лише 25 років, але він вважається однією з головних зірок італійського футболу вже сьомий рік. Ще від часів виступів за Чезену та Аталанту. Як для своєї позиції він забиває чимало – 40 голів за 5,5 сезонів у Серії А. Але головні козирі гравця – шалена працездатність і витривалість, яка дозволяє йому долати великі відстані і закривати ледь не усю центральну зону. Влітку Франк Кессіе стане вільним агентом, оскільки Мілан не хоче у новій угоді піднімати йому зарплату. Тож новому роботодавцю не доведеться платити за футболіста близько 48 мільйонів євро, скільки він зараз коштує. За такою «халявою» вже вишикувалися у чергу Ювентус, Інтер, Барселона, ПСЖ та Тоттенгем.
Запасний – Набі Кейта (Гвінея, Ліверпуль). Коли у 19 років хавбека з другого французького дивізіону показали легендарному тренеру Жерару Ульє, той відразу вгадав у ньому наступника Стівена Джеррарда. За 4 роки він вже грав на позиції Джеррарда у Ліверпулі і продовжує бути одним із лідерів «червоних».
Хакім Зієш (Марокко, Челсі)
Амплуа атакувального півзахисника поступово вироджується. Клуби намагаються частіше наситити центр поля, жертвуючи при цьому гравцями, які заточені на атаку і по мінімуму відпрацьовують в обороні. Чистих «десяток» стає все менше, а 28-річний Хакім Зієш – чи не «останній із могікан». Після прекрасних чотирьох сезонів у Аяксі він перейшов до Челсі за 40 мільйонів євро і не провалився у найсильнішій футбольній першості світу. Нинішні ціна футболіста – 35 мільйонів.
Запасний – Келечі Іхеаначо (Нігерія, Лестер). 25-річний відтягнутий форвард пройшов академію Манчестер Сіті, але після досить успішного сезону (8 голів за 753 хвилини у сезоні 2015/16, коли йому не було ще й 20 років) пішов до Лестера за ігровою практикою.
Мохамед Салах (Єгипет, Ліверпуль)
Переможець Ліги чемпіонів та чемпіонату світу серед клубів, чемпіон АПЛ, володар Суперкубка УЄФА, найкращий футболіст Прем’єр-ліги у сезоні 2017/18, двічі найкращий бомбардир АПЛ. А ще – найкращий африканський футболіст 2017 та 2018 років. Мохамед Салах – найсильніший правий вінгер сучасного футболу. За 4,5 сезони у Ліверпулі 29-річний футболіст забив 111 голів у АПЛ та 32 у Лізі чемпіонів. Фантастичні цифри, які повністю виправдовують цінник у 100 мільйонів євро.
Запасний – Ріяд Марез (Алжир, Манчестер Сіті). Найкращі часи він провів у Лестері, з яким став чемпіоном Англії. Після чого заслужено отримав контракт від «містян», де також є одним з лідерів команди.
Віктор Осімхен (Нігерія, Наполі)
Ще одна традиційна для африканців життєва історія – зі злиднів до вершин. Хлопчик з бідної родини найбільшого міста Нігерії Лагоса у 7 років продавав водіям воду на вулицях міста після того, як померла мама, а тата звільнили з роботи. А у вільний час – шукав на сміттєзвалищі бодай якесь взуття аби пограти у футбол. На щастя, хлопчика, який обігравав по 10 суперників на пустирі, помітили скаути місцевої академії. А коли Віктор Осімхен пробився до юнацької збірної країни – і в Європі. Півтора роки тому форварда за рекордні в історії клубу 60 мільйонів перекупив у Лілля італійський Наполі. Нині 23-річний нападник заробляє 5 мільйонів на рік і коштує кожного євроцента з цієї суми.
Запасний – Себастьян Аллер (Кот-д’Івуар, Аякс). Форвард здійснив фурор у поточному розіграші Ліги чемпіонів. Він забив у кожному з 6 матчів групового етапу, відзначившись загалом 10 (!) разів у 6 поєдинках.
Садіо Мане (Сенегал, Ліверпуль)
Коли в тебе на правому фланзі атаки грає найдорожчий у світі африканець, а на протилежному – другий найдорожчий у світі африканець, дуже важко стримати злість, коли вони посеред сезону на місяць від’їздять додому аби взяти участь у Кубку Африки. Тренер Ліверпуля Юрген Клопп напередодні турніру назвав КАФ «маленьким турніром» і не вибачився, коли у суспільстві піднялася хвиля обурення. Цікаво, чи не вплине це на стосунки тренера з підопічними коли вони повернуться до Англії. Цікаво, що у фіналі КАФ якраї і зіграють Сенегал та Єгипет – 80-мільйонний лівий вінгер Садіо Мане (найкращий футболіст Африки 2019 року) проти Мохамеда Салаха.
Запасний – Вілфрід Заа (Кот-д’Івар, Крістал Пелес). 29-річний футболіст мав хороші шанси закріпитися у молодому віці у складі Манчестер Юнайтед. Тоді на тому рівні він не потягнув, але нині – один з найкращих вінгерів АПЛ і лідер більш скромної команди.