Історично так склалося, що футбол на Олімпіадах – бідний родич. На відміну від інших видів спорту футбол (і ще бокс) представлені далеко не найсильнішими спортсменами. Пріоритет для них – клубні змагання, чемпіонати світу і чемпіонати Європи.
Втім, навіть за таких умов серед учасників олімпійського футбольного турніру є чимало зірок, які пожертвували відпусткою і підготовкою до нового сезону з клубами. Футбол на Олімпіаді-2020 точно буде цікавим і непередбачуваним.
Олімпійський футбольний турнір
Олімпіада у Токіо для футболістів пройде за класичною схемою: 16 збірних за жеребом поділили на 4 групи по 4 команди у кожній. Вони зіграють між собою (це по 3 гри для кожної збірної) а далі – плей-офф до якого потраплять по 2 перших місця з кожної групи.
Груповий етап вже стартував навіть до відкриття Олімпійських ігор. Матчі першого туру відбулися на день раніше офіційного початку – 22 липня. Були і сенсації.
Серед 16 учасників Олімпіади – лише 4 європейські збірні: Румунія, Франція, Німеччина та Іспанія. Це – півфіналісти молодіжного чемпіонату Європи. По 3 команди представляють Африку (Єгипет, ПАР, Кот-д’Івуар) та Азію (Японія, Південна Корея, Саудівська Аравія). По два учасники – від обох Америк (Бразилія і Аргентина та Гондурас і Мексика) і від Океанії (Австралія та Нова Зеландія).
Група А
Тут грають господарі Олімпіади – Японія і збірні Мексики, ПАР і Франції. У першому турі мексиканці несподівано розгромили французів з рахунком 4:1, а Японія здолала команду Південно-Африканської республіки з рахунком 1:0.
Провал французів дивує, адже молоді футболісти з цієї країни завжди мають достатньо ігрової практики на дорослому рівні. Враховуючи, що футбольна Олімпіада – це змагання для гравців віком до 23 років (дозволено запросити лише трьох старших), фактор віку мав би зіграти вирішальну роль.
Склад у Франції дуже непоганий. Тут основний голкіпер Анжера Бернардоні, захисник Мілана Калулу, 18-річний оборонець Пембеле, який вже пробився до складу першої команди ПСЖ, захисник основного складу Ланса Мішлен, основний півзахисник Герти Тусар, форвард Реймса Мбуку… А у трійці «переростків» – досвідчені гравці національної збірної – хавбек Товен з Марселя та форвард Жиньяк з мексиканського Тігрес УАНЛ. Саме останній забив єдиний гол Франції у першій грі на Олімпіаді.
У складах інших команд такої кількості відомих гравців немає. За Японію грає кілька футболістів з чемпіонатів Нідерландів та Бельгії і лише четверо представників топ-5 європейських ліг: захисники Сампдорії і Болоньї Йосіда і Томіясу, опорник Штутгарта Ендо і вінгер Реала Кубо, який поки грає в оренді за Гетафе.
Мексика привезла лише одного легіонера з Європи (форвард Лайнес із Бетіса) та голкіпера-ветерана Очоа. А ПАР – трьох маловідомих футболісті з чемпіонату Португалії і захисника українського Миная Малепе.
Група B
nz_sk.webp (283.46 Kb)
Тут обидва матчі першого туру завершилися з рахунком 1:0. Румунія перемогла Гондурас, а Нова Зеландія здолала Південну Корею. Як бачимо – група досить рівна за силами команд. Тому вирішальним фактором стане індивідуальна майстерність головних зірок.
У Гондурасі розраховують на атакувального хавбека італійської Реджини Ріваса і форварда американського Реал Солт Лейк Мартінеса. У корейців такоє дві зірки: вінгер Лі Кан Ін (Валенсія) та форвард Хван Ій Джо (Бордо).
Румунія сподівається на півзахисників Маріна з італійської Пізи і Добре з французького Діжона. А ще за наших південно-західних сусідів гратиме недавній опорник Динамо Балуце, який влітку залишив Київ, зігравши лише 1 матч у синьо-білій футболці.
А от збірна Нової Зеландії зібрала чи не усіх своїх «європейців», які грають на більш-менш пристойному рівні і підходять за віком. У команді є представники чемпіонатів Нідерландів (голкіпер Майкл Вуд), Бельгії (захисник Какаче), Португалії, Данії, Греції, Норвегії, Швеції, Шотландії… Але два беззаперечних лідера грають у Англії. Це захисник-ветеран Брентфорда Вінстон Рід та форвард Бернлі Кріс Вуд. Перший долучився до виходу своєї команди у Прем’єр-лігу, а другий ось уже 4 сезони поспіль в АПЛ забиває не менше 10 голів за сезон. Забив Вуд і корейцям, принісши перемогу своїй збірній у першому турі Олімпіади.
Група С
У цій групі поки що прогриміла найбільша сенсація. Австралія досить легко розібралася з Аргентиною (2:0). В іншому матчі Єгипет не дозволив Іспанії забити хоча би один гол, але і сам не спромігся на точний удар – 0:0.
Це дійсно дуже несподівано, адже у Австралії та Єгипту на Олімпійських іграх немає жодних статусних виконавців. Єгиптяни укомплектували команду виключно представниками національного чемпіонату, а все, чим можуть похвастатися австралійці – 3 матчі у сезоні за англійський Саутгемптон свого півзахисники Калеба Воттса.
Натомість у їхніх суперників – ціла низка талантів на цій Олімпіаді. Аргентина привезла голкіпера Ледесму (іспанський Кадіс), захисників Переса (іспанська Гранада) і Медіну (французький Ланс), хавбека Алістера (англійський Брайтон), форвардів Гайча (італійський Беневенто) та Понсе (московський Спартак). Усе це – гравці основного складу своїх команд.
У Іспанії ще більш потужний склад. Достатньо сказати, що у ньому знайшлося місце відразу п’ятьом футболістам, які грали за національну збірну на недавньому Євро: воротар Сімон (Атлетік), захисник Пау Торрес (Вільярреал), півзахисники Педрі (Барселона) та Дані Ольмо (Лейпциг), форвард Оярсабаль (Реал Сосьєдад). А на додачу до них – хавбеки Асенсіо (Реал), Себальос (Арсенал) та захисник Ерік Гарсія, який цього літа перейшов із Манчестер Сіті до Барселони. За іменами – це головнй претендент на золоті медалі Олімпійських ігор.
Група D
У групі D відразу два гранди і вони зійшлися в очній дуелі вже у першому турі. Бразилія перемогла Німеччину з рахунком 4:2 і тим самим зробила вагому заявку на вихід до плей-офф. У іншій грі Кот-д’Івуар з рахунком 2:1 обіграв Саудівську Аравію.
У складі останньої збірної – лише представники національного чемпіонату, які нікому з вболівальників не відомі. А от африканці змогли залучити до лав збірної кількох зірок. З команду на Олімпійських іграх виступають захисник МЮ Баї, оборонець Торіно Сінго, півзахисник Мілана Кессіе, опорник Спортинга Думбія, форвард Фіорентини Куаме та вінгер Сіваспора Градель, на рахунку якого майже 100 матчів за національну збірну.
Збірна Німеччини – це майже вся талановита молодь клубів Бундесліги. Особливо виділяються воротар Мюллер (Штутгарт); захисники Хенріхс (Лейпциг), Удохаї (Аугсбург), Якобс (Кельн); хавбеки Маєр (Армінія), Амірі (Баєр); форварди Ріхтер (Аугсбург), Тойгерт (Уніон). Підсилили цю команду легенда Вольфсбурга півзахисник Арнольд і форвард Уніона Крузе, який у 6 з 8 останніх чемпіонатів Бундесліги долав планку в 11 забитих голів за сезон.
Але вся ця Бундесмашина не встояла проти Бразилії, за яку хет-триком відзначився форвард Евертона Рішарлісон. Саме він – головна зірка цієї збірної. А лідер – 38-річний захисник Дієго Алвеш, який пограв у Севільї, Барселоні, Ювентусі і ПСЖ, провів 118 матчів за національну збірну Бразилії і здобув за кар’єру близько 40 титулів найвищого рівня.
Доповнюють Рішарлісона і Алвеша захисник Дієго Карлос із Севільї, опорник Ліона Бруну, хавбек Астон Вілли Дуглас Луїс, вінгер Аякса Ентоні, атакувальний півзахисник Зеніта Малком, форвард Баєра Паулінью і нападник Герти Кунья. На рівні з Іспанією це ще один фаворит у боротьбі за золото.
Трохи історії олімпійського футболу
atlanta-1996.webp (126.4 Kb)
Футбол на попередніх Олімпійських іграх був відсутнім лише двічі: на найпершій новітній Олімпіаді у 1896 році в Афінах, і у 1932 році, коли Ігри проходили у Лос-Анджелесі (США).
Найчастіше Олімпіади вигравали футболісти збірних Угорщини та Великої Британії, але це було дуже давно. Угорці тріумфували у 50-х та 60-х роках минулого століття, а британці – більше 100 років тому (1900, 1908 і 1912). По два комплекти золотих олімпійських медалей здобували Аргентина, СРСР та Уругвай. По разу перемагали команди Бразилії (діючі чемпіони), Югославії, Польщі Іспанії, Німеччини, Нігерії, Франції, Чехословаччини, Італії, Швеції, Бельгії, Мексики, Канади і Камеруну.
Найбільші невдахи – збірна Данії, яка тричі виходила у фінал Олімпіад і кожного разу поверталася додому лише зі срібними медалями.
У різні роки олімпійськими чемпіонами з футболу ставали шведи Грен, Нордаль та Лідхольм (легендарне тріо Гре-Но-Лі), угорці Грошич, Пушкаш, Цібор, Божик, Кочиш, Хідегуті, серби Галіч і Шошкіч, росіяни Яшин, Нетто, Стрельцов, поляки Дейна і Лято, чех Візек, французи Лякомб і Ксереб, українці Чередник, Добровольський, Лютий, Михайличенко, іспанці Канісарес, Амавіска, Гвардіола, Луїс Енріке, нігерійці Окоча, Ікпеба, Кану, Бабангіда, Амокачі, камерунці Камені, Воме, Ето’о, аргентинці Аяла, Маскерано, Тевес, Мессі, Агуеро, Ді Марія, бразилець Неймар…
Хто доповнить цей список побачимо вже за 2 тижні.