Трансфери футболістів – завжди у центрі уваги. Вони б’ють рекорди, вражають постійним зростанням цін, дивують клаузулами і в період міжсезоння стають головною темою для обговорень вболівальниками і журналістами.
Але при цьому чомусь несправедливо на такому фоні губляться переходи головних тренерів з однієї команди в іншу. Втім, часто саме від зміни тренера залежить прорив чи регрес усього футбольного колективу.
Цього літа у Європі відбулося чимало цікавих переходів. Тепер Реал без Зідана, Ювентус з Алегрі, а Шахтар – з італійським тренером. Першим з 2003 року, коли гірників очолював Невіо Скала. Обираємо топ-10 найцікавіших тренерських переходів літа.
Роберто де Дзербі (Сассуоло – Шахтар)
dzerbi_tr.webp (183.24 Kb)
В Італії молодий спеціаліст досягнув стелі зі своїм клубом. З середняком Серії А, який тричі поспіль фінішував за межами десятки, два чемпіонати поспіль виборював 8-ме місце. Але головне навіть не таблиця, а дуже симпатичний футбол, який де Дзербі поставив Сассуоло. Вище з таким складом і скромними фінансами піднятися навряд чи вдалося би, а місцеві гранди ризикувати із запрошенням не захотіли, віддавши перевагу більш зірковим спеціалістам – тож італієць прийняв пропозицію Шахтаря. Причин тому дві – значно більша зарплатня (подейкують по 4 мільйони євро на рік) і можливість виступити у Лізі чемпіонів, де фахівця вже точно помітять більш серйозні роботодавці.
На новому місці Роберто де Дзербі отримав карт-бланш. Йому купили новачків на 50 мільйонів євро (Марлон, Педрінью, Траоре, Тобіас), дозволили повністю перелопатити усіх орендованих і спекатися тих, хто тренеру не потрібен (Танковський, Хочолава, Болбат та інші). Але і вимагатимуть від нього по максимуму – щонайменше вийти до групового етапу Ліги чемпіонів і повернути чемпіонський титул УПЛ.
Карло Анчелотті (Евертон – Реал)
У 2013-2015 роках італієць вже тренував «вершкових», замінивши тоді «особливого» Моурінью. На міжнародній арені вийшло непогано: перемога у Лізі чемпіонів, Суперкубку УЄФА та на клубному чемпіонаті світу. А ось на внутрішній арені Реал двічі залишався без золота, поступившись не лише Барселоні, але й Атлетіко. Після звільнення Анчелотті рів відпочивав, а потім встиг попрацювати у Баварії, Наполі і Евертоні. Через 8 років – повернувся у Мадрид.
У старому новому кріслі Карло Анчелотті вже встиг вляпатися у скандал. Його запросили до суду, до спеціаліст вимушений був зізнатися у несплаті податків у 2014 році. Тоді він усе спростовував, але тепер під тиском доказів зізнався у порушенні, пояснивши, що був недостатньо обізнаним у іспанському податковому законодавстві. Ціна питання – майже 1,5 мільйони євро плюс штраф та відсотки. Це явно відволікає від тренерської роботи. За інформацією ЗМІ тренер планує прибрати зі складу 5-6 футболістів. Найчастіше звучать прізвища Іско, Йовіча, Одріосоли, Марсело та інших. Але головне питання – ким тренер збирається замінити пару основних центрбеків Рамос – Варан. Та і майбутнє українського воротаря Лунін – у сутінках. Зідан голкіперу не довіряв – чи буде у Анчелотті інше ставлення?
Рафаель Бенітес (без роботи – Евертон)
«Іриски» довго не сумували і змогли запросити не менш титулованого наставника. Після піврічної відпустки (до початку 2021 року працював у Китаї) Евертон очолив іспанець Рафаель Бенітес. Колишній тренер Реала, між іншим, який свого часу у Мадриді замінив саме Анчелотті.
Бенітес уже оформив три трансфери. З Баєра до Англії повернувся лівий вінгер Демірай Грей, який витримав вдалині від батьківщини лише пів року, а до цього провів 5 хороших сезонів за Лестер. На протилежний правий фланг атаки з Крісла Пелес прийшов Андрос Таунсенд. А місце у воротах може зайняти досвідчений Асмір Беговіч з Борнмута. Схоже, буде продовження.
Антоніо Конте (Інтер – без роботи)
Спеціаліст здобув з Інтером перше від 2010 року золото чемпіонату Італії, але залишився без роботи. Причина – фінансові розбіжності з керівництвом клубу. Власники Інтера вирішили зекономити: запропонували футболістам і персоналу урізати зарплати на 20 % і запланували розпродаж футболістів, аби розвантажити зарплатну відомість і заробити трохи грошей. У ПСЖ пішов Хакімі, у Наполі продали Політано, який і там грав у Неаполі в оренді.
Після цього клуб і тренер достроково розірвали угоду, а Конте відразу почали сватати на посаду головного тренера у Реал і Тоттенгем. Проте, цього не сталося – у Мадриді і Лондоні знайшли інших керманичів, а італієць поки що залишається без роботи і навряд чи отримає посаду раніше глибокої осені, адже топ-клуби вже визначилися з тренерами і вакансія з’явиться лише у випадку провалу когось із них.
До речі, на економ-стратегію від Інтер погодився тепер вже колишній тренер Лаціо Сімоне Індзагі.
Жозе Моурінью (Тоттенгем – Рома)
mourinho_tr.webp (260.14 Kb)
Номінально португалець не переходив з одного клубу в інший, але між звільненням з Тоттенгема і заявою керівництва Роми про майбутню на той час угоду з «особливим» пройшло лише два тижні, тож можемо вважати це безкоштовним трансфером. На фон таких новини головний тренер римлян Фонсека дограв сезон до кінця як справжній професіонал – здобув місце у єврокубках і пішов.
Чуток про те, як португалець буде формувати нову команду під себе чимало, проте поки що на трансферному ринку джало-россі поводяться мляво: тренер лобіював покупку за 11 млн євро свого співвітчизника – голкіпера Руя Патрісіу з Вулвергемптона (Пау Лопес пішов у оренду в Марсель) та схвалив викуп за 9 млн захисника Аталанти Ібаньєса, який і так грав у Римі на правах оренди.
Юліан Нагельсман (Лейпциг – Баварія)
Головний молодий тренерський талант країни (якщо не всієї Європи) не втримався і прийняв пропозицію головного гранда Німеччини. Він замінить Фліка, який у свою чергу спокусився на можливість попрацювати зі збірною. Задавалося би усе логічно, але несподівано Нагельсман отримав хвилю критики з усіх боків. Вболівальники Лейпцига звинувачують його у зраді і жадібності, фахівці – у тому, що тренер він посередній, але розпарений ЗМІ (мовляв, жодного трофею у кар’єрі), а фанати Баварії вигукують образи за досвід виступів наставника за принципового ворога – Мюнхен-1860 (Нагельсман там навіть молодіжну команду тренував).
Радий хіба що Дайо Упамекано. Він працював у Лейпцигу під орудою Нагельсмана і тепер обов’язково стане основним центральним захисником Баварії у новому сезоні, враховуючи, що вибір у команді не надто великий – влітку пішли Боатенг і Алаба. До речі, у Мюнхені не спішать оновлювати кадровий потенціал – крім Упамекано так досі нікого і не купили.
Марко Розе (Боруссія М – Боруссія Д)
Аді Хюттер (Айнтрахт – Боруссія М)
Олівер Гласнер (Вольфсбург – Айнтрахт)
Дивна історія відбулася між іншими топами Бундесліги. Розе по ходу сезону оголосив про те, що по його завершенню змінить одну Боруссію на іншу. Як результат – його підопічні «попливли» і вилетіли із зони єврокубків, хоча на той момент навіть претендували на Лігу чемпіонів.
У свою чергу у Менхенгладбаху також до завершення сезону заявили про майбутню співпрацю з головним тренером Айнтрахта Хюттером. Після цього команда з Франкфурта втратила місце у Лізі чемпіонів, опустившись до зони Ліги УЄФА.
Втім, Айнтрахт також не довго думав і забрав у Вольфсбурга тренера Гласснера. «Вовки» пробилися до Ліги чемпіонів на новий сезон, проте гратимуть там без тренера, який забезпечив цей успіх. Він не захотів працювати після звільнення спортивного директора. Якийсь час головним кандидатом на посаду був наставник дортмундської Боруссії Терзіч (тоді би коло замкнулося), але у підсумку власники клубу запросили голландця ван Боммеля, який два роки був без роботи.
Нуну Санту (Вулвергемптон – Тоттенгем)
Португалець очолив «вовків» у 2017 році, створив тут справжню діаспору (більше 10 співвітчизників у ростері), в перший же сезон підняв команду з Чемпіоншипа до АПЛ, а там двічі поспіль фінішував на дуже високому 7-му місці – відразу після грандів. У минулому сезоні команда опустилася на 13-й рядок, а сам тренер заявив, що втомився.
Але довго не відпочивав і за 1,5 місяці прийняв пропозицію Тоттенгема. За два місяці португальців у лондонській команді більше стало, втім «шпори» й інших новачків поки не запрошують. Виняток – орендований у Аталанти голкіпер Голліні.
Крістоф Гальтьє (Лілль – без роботи)
galtier_tr.webp (55.13 Kb)
Ще один «втомлений – автор французького чуда Крістоф Гальтьє. Він привів у минулому сезоні до чемпіонства скромний Лілль, випередивши ПСЖ із живими Неймаром і Мбаппе. Але заявив, що виснажений від того, що йому доводиться кожного року збирати нову команду після продажу лідерів. Новим місцем роботи Гальтьє, який чотири роки працював з «догами», стала більш стабільна у фінансовому плані Ніцца.
А от розбиратися з кадровими проблемами у Ліллі буде досвідчений Гурвенек. Йому у Лізі чемпіонів доведеться стартувати без творців недавнього чемпіонства. Опорник Сумаре пішов у Лестер, воротар Маняьн – у Мілан, на олівці у грандів ще кілька футболістів. Новачків поки немає.
Массіміліано Аллегрі (без роботи – Ювентус)
В минулому сезоні Ювентус уперше за 10 років не виграв золоті медалі чемпіонату Італії і до останнього туру ризикував залишитися без Ліги чемпіонів. Зрозуміло, що після цього «Стара Синьйора» не продовжила співпрацю з Пірло. В якості заміни розглядалися кілька варіантів: Гасперіні (Аталанта), Гаттузо (Наполі), Манчіні (збірна Італії) і безробітний Спалетті. Але зрештою у Турині вирішили повернути Аллегрі.
Під орудою цього спеціаліста з 2014 по 2019 рік Ювентус виграв усі 5 чемпіонатів Італії і двічі виходив до фіналу Ліги чемпіонів. Але контракт добіг кінця, а у клубі не схотіли його продовжувати, дорікаючи тренеру відсутністю європейських трофеїв і певними розбіжностями у комплектації команди. За два роки боси клубу схаменулися і обрали перевірений варіант. Такий крок вже оцінив Роналду, який після розмови з новим наставником спростував усі чутки про свій можливі перехід до іншої команди.