111_troyes.webp (113.01 Kb)
Хто переміг у других дивізіонах чемпіонатів Італії, Англії, Іспанії Німеччини та інших країн. Знайомимося з новачками Серії А, АПЛ, Ла Ліги та Бундесліги.
111_troyes.webp (113.01 Kb)
Поки Баварія, Манчестер Сіті та Інтер задовго до фінішу ставали чемпіонами, поки Атлетіко героїчно вигризав чемпіонський титул у Реала та Барселони, поки у Франції сенсаційно золоті медалі випустив з рук ПСЖ – у других дивізіонах топ-ліг Європи кипіли не менш бурхливі пристрасті.
Вихід клубу з других за рангом ліг до елітних дивізіонів – завжди подія. Адже на верхівці крутяться значно більше гроші за телевізійні права та за рекламу, а вартість квитків для глядачів можна трішки підняти і також заробити. Тож часто напруга там не менше, ніж нагорі.
Хто ж з найбільш рейтингових чемпіонатів отримав цікаве поповнення на наступний сезон?
Чемпіоншип
Трійка аутсайдерів Прем’єр-ліги визначалася задовго до фінішу сезону. Ще у квітні та на початку травня навіть теоретичні шанси Шеффілд Венсдей, Вест Бромвіча і Фулгема зберегти прописку в АПЛ розтанули.
Їх у сезоні 2021-2022 замінять три найкращі команди Чемпіоншипу. Норвіч і Вотфорд пробилися напряму (перші – з відривом у 10 очок), а Брентфорд, який упевнено фінішував третім, довелося провести два раунди плей-офф. «Бджоли» важко перемогли Борнмут (врятувалися на 81-й хвилині гри-відповіді – 3:1 після 0:1 у першій грі), а у фіналі здолали Свонсі з рахунком 2:0.
brentford.webp (102.83 Kb)
Для Брентфорда це буде перший з 1947 року виступ у елітному англійському дивізіоні. Клуб цікавий не лише прізвиськом (на емблемі – бджола), але і величезною данською колонією. Тренер-данець Томас Франк зібрав у команді з передмістя Лондона 9 співвітчизників, шестеро з яких – гравці основної обойми. Плюс два дублери. Плюс один гравець, який провів сезон у оренді, але повертається. Плюс ще один наполовину данець (обрав іншу збірну). Такий собі конкурент для «португальського» Вулвергемптона.
У фіналі проти Свонсі в основі вийшло відразу двоє данських футболісті. Ще один вийшов на заміну. Натомість англійців зіграло лише двоє. Їх навіть у заявці на сезон менше – тільки п’ятеро. Також цікаво, що вирішальний другий у цьому матчі гол забив данець Маркондес з передачі данця Роерслева. Інші два – Єнсен і Норгард – готуються нині у складі збірної Данії до Євро-2020.
Натомість найдорожчим футболістом команди є англієць Тоуні, який забив 31 гол у 45 матчах чемпіонату і став найкращим його бомбардиром. Також серед лідерів – іспанський голкіпер Райя (без драконів), центральний захисник збірної Ямайки Піннок, іспанський і французький вінгери Каньос та Мбемо.
Що стосується Норвіча та Вотфрда, то обидві ці команди повертаються до АПЛ пісkя річної перерви. У 2020 році вони вибули з Прем’єр-ліги, але швидко знайшли у собі сили повернутися.
norwich_watford.webp (64.96 Kb)
«Канарки» мають у складі відразу 5 «збірників», які можуть взяти участь у Євро. Це голландський голкіпер Крул, польський хавбек Плахета, фінський форвард Пуккі та два шотландці – капітан команди, захисник Генлі та півзахисник Маклін. Пуккі, до речі, третій бомбардир Чемпіоншипу у сезоні – 26 голів. Але найдорожчі гравці Норвіча – не вони. Це правий захисник – англієць Ааронс (20 млн євро), центральний хавбек – англієць Кантвелл (18 млн) та аргентинський вінгер Буендія (22 млн). На кожного з них полюють клуби АПЛ і утримати всіх їх «жовто-зеленим» буде непросто.
У Вотфорда склад значно скромніший. Лише один гравець для Євро – австрійський голкіпер Бахманн. Лише один футболіст дорожче 20 мільйонів євро – вінгер збірної Сенегалу Сарр. І жодного форварду, який бодай би наблизився до першої десятки бомбардирів чемпіонату. Найбільше голів (13) за сезон забив саме Сарр. Натомість «лосі» сильні саме командною грою і надійним захистом – лише 30 пропущених голів у 46 матчах. Цементують оборону іспанець Феменія (пройшов школу Барселони та Реала), капітан збірної Нігерії Трост-Еконг та ветеран збірної Північної Іралндії Кеткарт. Плюс вже згадуваний Бахманн і опорник Чалоба, який 2,5 роки тому навіть дебютував за збірну Англії.
2 Бундесліга
Обмін між вищим і другим дивізіонами у Німеччині відбувається за схемою – два на два. Дві найгірші команди вилітають (Шальке, Вердер) – дві найкращі підвищуються. Третя з кінця у першій Бундеслізі та бронзовий призер Бундесліги 2 грають перехідні матчі. Цього сезону у перехідних поєдинках Кельн відстояв прописку у еліті, перемогли Холстен Кіль (0:1 та 5:1). Тож у серпні на вищому рівні буде два новачки.
bochum.webp (171.62 Kb)
Першим став Бохум. З 1973 по 1993 роки команда з великого промислового Рурського індустріального району на заході країни постійно грала в Бундеслізі, за що отримала прізвисько «невибивні». У 90-х та нульових почалися певні збої і Бохум перетворився на «ліфт» – за 17 років п’ять разів вилітав і п’ять разів повертався. А під час коротких злетів навіть команда навіть двічі 5-те місце виборювала (1997 та 2004) і грала у єврокубках. Проте шостий виліт у 2010 році став початком сірої смуги. Наступні 11 сезонів Бохум провів у другому дивізіоні, стрибаючи там від 3-го до 15-го місця. А тепер нарешті повернувся.
Лідери команди – німецький форвард Цоллер і австрійський атакувальний хавбек Цуль. Кожен з них забив по 15 голів у чемпіонаті, потрапивши до топ-6 бомбардирів сезону. Також гру Бохума визначали голкіпер Райманн, центрбеки Лейтш і Котчап, центральний хавбек Теше, вінгер Холтманн. Всі – німці. З легіонерів варто відзначити флангових захисників Соареса (Бразилія) і Гамбоа (Коста-Рика) і опорника-француза Лосілью.
g_fuerth.webp (81.99 Kb)
Другим у сезоні став Гройтер Фюрт з південного регіону Баварія. Це друга спроба скромної команди зіграти у Бундеслізі. Попередня була провальною. Після тріумфу у другому дивізіоні Гройтер Фюрт сезон 2012-2013 баварці провели у еліті, де здобули тільки 4 перемоги у 34 матчах, посіли останнє місце і повернулися до своєї «вагової категорії». Наступні 7 сезонів були нестабільними (як і Бохум, команда побувала і третьою, і п’ятнадцятою), але минулий чемпіонат видався успішнішим.
До Бундесліги Гройтер Фюрт повертається з відверто слабким складом, де лише три гравці оцінені у 2 чи більше мільйони євро. Це найкращий бомбардир боснійсько-хорватсько-шведського походження Хргота (16 голів у 31 матчі), лівий захисник німецької молодіжки Раум та центральний хавбек-німець Сегін. Прізвища голкіпера Буршерта, захисників Меєргофера та Бауера, атакувальних півзахисників Гріна та Ернста (10 та 9 голів у чемпіонаті відповідно) навряд чи щось скажуть вболівальникам. Останній – американець, решта – німці. Ще один маловідомий, але результативний (11 голів за сезон) легіонер – норвежець Нільсен.
Наступний сезон у Бундеслізі 2 буде надзвичайно зірковим. Крім колишніх потужних клубів, які вже кілька сезонів тут грають – Гамбург, Нірнберг, Ганновер, Карлсруе – у боротьбу вступлять цьогорічні невдахи – Вердер і Шальке.
Сегунда
В Іспанії діє англійська схема обміну між лігами: три найгірші команди Примери вилітають (цього року – Уеска, Вальядолід, Ейбар), дві найсильніші піднімаються, а третю путівку у плей-офф розігрують команди що фінішували у Сегунді на місцях з 3-го по 6-те. Останній тур тут ще не зіграно, але вже відомі як переможці (Мальорка, Еспаньйол), так і 3 з 4 учасників плей-офф (Леганес, Альмерія, Жирона). На останній шанс розраховують Райо Вальєкано та Спортінг.
segunda_21.webp (67.12 Kb)
Два новачки – зовсім не дебютанти Примери. Навіть навпаки. Мальорка безперервно виступала у елітному дивізіоні з 1997 по 2013 рік і навіть двічі ставала бронзовим призером Ла Ліги. Острів’яни завойовували медалі і місце у Лізі чемпіонів у 1999 та 2001 роках. А у 2003 навіть вигравали Кубок Іспанії. Також були Суперкубок Іспанії (1998) та фінал Кубку Кубків (1999). Потім було болісне падіння аж до третього за рейтингом дивізіону і стрімкий підйом. На сезон 2019-2020 Мальорка повернулася до еліти, але вилетіла, щоб за рік повернутися.
Того ж 2020-го Примеру залишив і Еспаньйол. Перед тим друга команда з Барселони провела у Ла Лізі безперервно 25 сезонів і навіть підіймалася до 4-го (1996) та 5-го (2005) місць. А Кубок «папуги» навіть вигравали двічі – у 2000 та 2006 роках.
У пікові часи обох команд на початку століття у їхніх складах було чимало зірок: Франко, Ібагаса, Станковіч, Солер, Надаль, Ето’О, Трістан, Луке (всі – Мальорка) та Камені, Хуанфран, Сабалета, Поккетіно (той самий), Амавіска, де ла Пенья, Тамудо, Мілошевіч, Максі Родрігес (усі – Еспаньйол). Нині ж склади не переможців Сегунди не вражають. Переважно тут грають місцеві футболісти, які виявилися непотрібними клубам Примери. Плюс кілька латиноамериканських легіонерів.
У Еспаньойла можна виділити хіба що 39-річного голкіпера Дієго Лопеса (за плечима – Реал, Вільярреал, Севілья, Мілан) центрхава Дардера (екс-Ліон) та результативного форварда де Томаса. Останній – вихованець Реала та колишній гравець Бенфіуки. Він забив 22 голи у сезоні. Натомість за Мальорку виступають два гравці східноєвропейських збірних, які, ймовірно, зіграють на Євро – словацький захисник Вальєнт та македонський вінгер Трайковскі.
Серед претендентів на третю путівку до Примери українським вболівальникам варто підтримати Леганес, якому належить контракт лівого захисника Василя Кравця (на правах оренди відіграв сезон за польський Лех, але у червні повертається до команди). А за Спортинг, який має шанс зачепитися зон зону плей-офф, 23 матчі у чемпіонаті відіграв правий захисник Богдан Мілованов.
Серія В
Італійці дають шанс більшій кількості команд поборотися за путівку. Дві найкращі команди Серії В (Емполі та Салернітана) напряму вийшло до елітного дивізіону, а наступні шість команд за триступеневою схемою боролися за третю путівку. Перемогла Венеція, яка у чемпіонаті фінішувала тільки на 5-му місці. Ця трійка замінить у Серії А Парму, Беневенто та Кротоне.
venezia.webp (133.2 Kb)
Венеції 19 років не було у елітному дивізіоні. За цей час клуб тричі проходив через процедуру банкрутства. У її складі виступають голкіпер збірної Фінляндії Мяєнпя, норвезький вінгер Йонсен (вихованець Русенборга та Аякса) і два орендованих футболіст з клубів Серії А – форвард Інтера Еспозіто та центральний півзахисник Фіорентини Малех. Обидва влітку повертаються до своїх команд, тож Венеції потрібно думати про підсилення складу. Найкращий бомбардир команди – форвард Форте (лише 15 голів за сезон).
Салернітана ще довше не грала в Серії А. Востаннє це було у сезоні 1998-1999. Тоді у її складі виступали Гаттузо, брати Тедеско, форвардn Ді Вайо та Ді Мікеле, на рахунку яких потім було сотні матчів і десятки голів у Серії за Мілан, Болонью, Наполі, Ювентус, Парму, Удінезе та інші команди. Не зважаючи на солідний підбір гравців, «морські коники» вилетіли аби повернутися лише за 22 роки.
Зараз у команді теж непоганий підбір виконавців: голкіпер збіної Словенії Белец, захисник збірної Угорщини Дьйомбер, захисник збірної Албанії Веселі, форвард збірної Боснії Джуріч та 2-3 міцних італійських гравці. Але є і серйозна проблема – з основної обойми футболістів відразу вісім грали у Салернітані на правах оренди з інших клубів. Лаціо позичило захисників Дурмісі, Касасолу та форварда Чічереллі, Наполі – найкращого бомбардира Тутіно (13 голів), Удінезе – сенегальського хавбека Кулібалі, ще кількох гравців – клуби другого і навіть третього дивізіонів. Якщо їх не втримати – Салернітана втратить відразу більше половини основного складу.
salern_empol.webp (74.34 Kb)
Емполі був відсутнім лише два сезони у Серії А, тому вболівальник мають ще пам’ятати цю команду. «Блакитні» були не надто успішними у еліті, проте двічі фінішували у топ-10: 8-ме місце у 2006 році та 7-ме у 2007 році. Навряд чи зараз клуб з передмістя Флоренції мріє повторити той результат, але у складі команди є гравці, які можуть вистрілити навіть на рівні елітного дивізіону. В першу чергу – це найкращий бомбардир Емполі у сезоні Манкузо (23 голи). У свої 29 років він ще не грав у Серії А, але на рівні другого дивізіону забив 56 голів протягом останніх трьох сезонів.
Крім нього лідерами Емполі є воротар Бріньйолі, грецький захисник Ніколау, найдорожчий гравець клубу (9 млн євро) – хавбек Ріккі, албанський атакувальний півзахисник Байрамі, словенський опорник Штулац, форвард Мантія. Але як і випадку із Салернітано – дуже багато гравців основи не належать клубу і грали на правах оренди, термін якої добіг кінця. Потрібно або домовлятися про продовження, або шукати гроші на нових виконавців і будувати команду заново. Мова про орендованих футболістів із клубів Серії А: Ювентуса (Олів’єрі), Удінезе (Матос), Аталанти (Хаас), Фіорентини (Терзіч та Журковскі), Лечче (Фламоцці), Верони (Казале) .
Шукаємо наших на підвищення
kuh__troyes.webp (89.77 Kb)
У Франції новачками Ліги 1 у наступному сезоні стануть Труа і Клермон Фут. За перший у новому сезоні буде виступати молодий форвард молодіжної збірної України Микола Кухаревич, який досі грав за винниківський Рух.
Вищий дивізіон чемпіонату Угорщини поповнить Дебрецен, за який грає 21-річний український захисник, вихованець львівських Карпат Ерік Кушнір.
putivcev.webp (209.9 Kb)
Один з лідерів польської Термаліки, яка також підвищилася у класі, є український 32-річний захисник Артем Путивцев. Вихованець харківського футболу вже більше 5 років захищає кольори польського клубу і протягом 2,5 сезони в еліті був незамінним – 83 матчі та 3 забиті голи. Після вильоту у другому дивізіоні Путивцев не втратив статус лідера. У сезоні 2020-21 взяв участь у 27 іграх і забив 5 голів.